У цій статті розкриємо інший погляд на питання про цифрову гігієну та безпеку дитини.

Адже легко сказати: «потрібно заборонити або обмежити!»
(як кажуть деякі фахівці та блогери).
Або: «потрібно замінити ігри на IT-навчання»
(як кажуть багато дитячих курсів).

Але якщо не розуміти головного принципу, то жоден із варіантів не принесе користі і може навіть більше нашкодити, ніж сам смартфон.

І щоб цей принцип зрозуміти, потрібно почати з причини, яка рухає дитиною ще до того, як вона починає себе усвідомлювати.

1. Виживання
Усі процеси всередині дитини, з моменту її зачаття і до дорослішання, спрямовані на її виживання! - так задумано природою.

Навчитися ходити, говорити, розуміти емоції, читати... - не для того, щоб просто вміти, а щоб вижити у світі.

Як і навчання в школі та університеті - потрібне не для того, щоб просто вміти віднімати квадратний корінь або писати диктанти, а щоб здобути хорошу професію, високу зарплату і в підсумку «вижити».

2. Навчання
Друга ключова думка:
Усе, що робить дитина в дитинстві, – це навчається. І більше нічого!

Сидить у телефоні – навчається.
Дивиться мультики – навчається.
Слухає розмови дорослих – навчається.
І т. д.

Ще раз, не «дитині в дитинстві потрібно тільки навчатися, і тому запишемо її на 15 гуртків».
А в принципі все, що робить дитина, – це і є процес навчання.

Тепер стежте за ходом думки:
Щоб чогось навчитися, потрібно отримати досвід успішного «роблення».
Досвід приходить після практики.
Щоб почати практикуватися, потрібна інформація (не плутати з теорією).
А інформація - це все, що ми бачимо, чуємо, відчуваємо (від дотиків до настрою) тощо.

У підсумку ми маємо такий ланцюжок:
Інформація - практика - досвід - виживання.

3. Джерело шкоди
Саме з етапу «інформація» починаються біди...

Подумайте і постарайтеся відповісти об'єктивно:
Чи справді сучасна дитина потребує тієї кількості інформації, яка звалюється на неї з усіх можливих джерел?
Мультики, іграшки, YouTube, гаджети, ігри, чати, новини, TikTok, школа, гуртки...

Ні. Діти не потребують такої кількості інформації. Це перевантаження для них.

Ще раз подивіться на ланцюжок:
Інформація - практика - досвід - виживання.

Дітям важливий процес дій, подолання труднощів, нових відкриттів - які й дадуть змогу дитині отримати необхідний досвід для життя!

Саме тому для дитини велика кількість гуртків і репетиторів стоїть поряд із необмеженим часом використання телефону. Тому що йде перевантаження інформацією, яку дитина не здатна в тому ж обсязі застосовувати на практиці.

А інформація без подальшого застосування призводить до розвитку цифрового аутизму і загострення симптомів РДУГ (СДВГ).

Хоча і різко перекрити потік «інформації», обмеживши час у телефоні, мультиках або скасувавши всіх репетиторів, теж не вихід, оскільки в дитини можуть початися «ломки»...

4. Що ж робити батькам?
Чесно відповідати собі на ці запитання стосовно кожного заняття дитини:
1) Інформація, яку отримує моя дитина, приводить її до дій, чи вона лише пасивний учасник?
2) Який досвід отримає дитина, здійснюючи ці дії?
3) Чи буде вона застосовувати цей досвід у своєму повсякденному житті зараз?
4) Чи допоможе їй цей досвід у житті в майбутньому?

І знаходьте ті заняття дитині (від розваг до навчання), які відповідатимуть цим простим принципам.

Також звертайте увагу на те, яку з «інформації» (вона ж досвід) ви можете дати дитині самі, замість телефону та інтернету.
Адже саме особистий контакт батька з дитиною формує в ній довіру до життя.

У підсумку замість рішення «заборонити і обмежити» ви прийдете до конструктивного «замінити і направити».

5. Найважливіше!
Ось ми й підійшли до фінального пункту, без якого «диво» не станеться.
Ваші дії.
Чи буде ваша дитина з легкістю долати труднощі, навчатися з інтересом і доводити розпочаті справи до кінця, залежить від вас.

Ви, прочитавши до цього моменту, можете залишитися на рівні інформації: «Ну, корисно, цікаво, збережу собі в нотатки і якось зроблю».

А можете бути прикладом для своєї дитини й одразу зробити 5 простих, але важливих кроків:
1) Випишіть, чого важливо навчити вашу дитину зараз. Який досвід їй важливо отримати (любити вчитися, бути відповідальною, доводити почате до кінця, вести здоровий спосіб життя, дотримуватися гігієни...).

2) Далі виберіть найчастіші заняття вашої дитини - те, чим вона вже займається (ігри в телефоні, гуртки, мультики, читання книжок...).

3) Проаналізуйте їх за питаннями з попереднього пункту статті («4. Що ж робити батькам?»).
Можливо, ви побачите, що деякі заняття не відповідають критеріям.
Або що відповідають, але розвивають у дитині не те, що їй потрібно зараз.

4) Подумайте, чи не перевантажена дитина інформацією, яку вона не встигає застосовувати на практиці.

5) І прийміть рішення, що варто змінити, прибрати або додати, щоб дитина отримала те, що їй дійсно важливо зараз.

І пам'ятайте: будь-яка зміна в дітях починається з нових дій батьків!

Питання?
Прочитавши цю статтю, у вас могли залишитися запитання. І це добре.
Ми, звісно, вже готуємо наступні статті, в яких продовжимо розкривати цю тему, і в них ви дізнаєтеся:

• Як враховувати вік дитини?
• Як бути батькам, які працюють по 8-10 годин на день?
• Що конкретно вважати «корисним досвідом» і які критерії використовувати для оцінки?
• Як зрозуміти, які заняття дійсно дають корисний досвід, а які лише створюють ілюзію активності?
• Як визначити, скільки інформації достатньо, а де настає перевантаження?
• Як бути з інформацією, що надходить зі школи, спілкування з друзями чи зовнішніх джерел, які важко контролювати?
• Як враховувати захоплення і бажання самої дитини?
• Що робити, якщо дитина чинитиме опір змінам?

Але на це знадобиться час, оскільки наша основна діяльність - безпосередня робота з дітьми та батьками, якій ми приділяємо більшу частину часу та ресурсів.

Тому, якщо у вас є запитання, на які ви хочете отримати відповідь безпосередньо від нас,
або ви хочете, щоб із вашою дитиною займалися педагоги-психологи з нашої команди,
можете написати Льву - контакти є на цій сторінці.

Дізнатися більше про нас і про те, чим займається МаЯПа, можна на цій сторінці.